Радіатор водяного охолодження ГАЗ-53 4-гучний / Р53-1301010 / Іран

• Інтернет маркет  GRUZ tochka.UA — це відправна точка Ваших автозапчастин  gruz-avto.com

Для того, щоб замовити  запчастина або аксесуар для вашого автомобіля заповніть стандартну форму для замовлення, або ж Chety з нашими менеджерами за телефонами: 066-722-83-83, 067-722-83-83, 093-971-65-90

Доставка по всій Україні будь-яким зручним для Вас перевезенням. Оплата можлива у разі отримання або безналісного розрахунку за банківськими реквізитами!

 Радіатор водяного охолодження ГАЗ-53 4-гучний/Р53-1301010/Іран. 

Система охолодження

Температура газів у циліндрах двигуна, що працює, досягає 1800... 2000 °C. Тільки частина тепла, що виділяється водночас (для карбюраторних двигунів — 21... 28%, а для дизельних — 29... 42%) перетворюється на корисну роботу. Частина тепла (12... 27% — для карбюраторних і 15... 35% — для дизельних двигунів) відводиться з охолоджувальною рідиною, інакше деталі двигуна перегріваються й різко зростає їх знос.

Надмірне підвищення температури двигуна, крім того, призводить до блякнення мастила.

Чимале зниження температури двигуна, що працює, також небажано. У переохолодженому двигуні потужність знижується завдяки втраті тепла, збільшуються втрати на тертя через густіше мастило, частина робочої суміші конденсується, змиваючи мастило зі стінок циліндра, і збільшується знос деталей. У переохолодженому двигуні збільшується корозійний знос стінок циліндрів унаслідок утворення сернистих сполук.

На досліджуваних двигунах застосовують систему рідинного охолодження з примусовою циркуляцією рідини. Як теплоносія застосовують воду або спеціальні незамерзальні суміші — антифризи або тосоли.

До системи рідинного охолодження 594.19) належать: порожнина охолодження блока та головок циліндрів, радіатор, водяний насос, вентилятор, жалюзі, термостат, водорозподільна труба, патрубки, шланги, зливні краники.

Охолоджувальна рідина, що міститься в порожнині охолодження, нагріваючись завдяки тепла, що утворюється в циліндрі двигуна, надходить у радіатор, охолоджується в ньому та повертається в порожнину охолодження. Примусова циркуляція рідини в системі забезпечується водяним насосом, а посилене охолодження її — завдяки інтенсивному обдуванню радіатора повітрям.

Окремі деталі системи охолодження з'єднані трубками та прогумованими шлангами. Ступінь охолодження регулюється за допомогою термостата, жалюзі або через автоматичне вмикання або вимикання вентилятора.

Рідина в систему охолодження заливають через горловину радіатора або розширювального бачка. Місткість системи охолодження двигуна автомобіля ЗІЛ-130 — 28 л, ГАЗ-53А — 23 л і КамАЗ-5320 — 34,5 л.

Охолоджувальна рідина випускають через крани або отвори, що закриваються на нарізні конічні корки, розташовані в нижній патрубці радіатора, у порожнини охолодження блока циліндрів і пусковому підігрівачі. У V-подібних двигунах у блоці розташовані два крани: з лівого та правого боків. Для зручності користування ними є тяги, виведені до верхньої частини двигуна.

Радіатор віддає повітрю тепло від охолоджувальної рідини. Він складається з серцевини, верхнього та нижнього бачків і деталей кріплення (рис. 20). Серцевина радіатора виготовлена з окремих вертикальних трубок, між якими розміщені поперечні горизонтальні пластини, що надають радіатору жорсткості та збільшують поверхню охолодження. Трубки серцевини радіатора впаяні у верхній і нижній бачки.

Верхній бачок радіатора автомобілів ЗІЛ-130 і ГАЗ-53А має горловину з корком і паровідвідну трубку. На автомобілях ЗІЛ-130 і ГАЗ-53А в ньому встановлений датчик покажчика перегрівання двигуна. На автомобілі КамАЗ цей датчик встановлений у водяній трубі лівого ряду циліндрів.

Паровий клапан корка радіатора (мал.,21, а) допускає підвищення тиску в системі охолодження на 0,028... 0,10 МПа вище атмосферного, унаслідок чого зменшуються втрати охолоджувальної рідини від випаровування, а температура кипіння охолоджувальної рідини підвищується і становить 108 °C... 119 °C. У разі підвищення тиску в системі понад розрахунковий клапан автоматично відкривається.

Після охолодження нагрівного двигуна виникає небезпека здавлювання трубок радіатора внаслідок розрідження. Для запобігання цьому явища слугує повітряний клапан корка радіатора (мал. 21, б), який, відкриваючись у разі розрідження 0,001... 0,013 МПа, пропускає всередину його повітря.

У радіаторі автомобіля КамАЗ заливної горловини немає, а заповнення його охолоджувальною рідиною здійснюється через розширювальний бачок. Він розташований на двигуні з правого боку та слугує для компенсації об'єму охолоджувальної рідини під час її нагрівання. Бачок має дві горловини та краник контролю рівня. В одній гороловині встановлена пробка з пароповітряним клапаном, через другу гороловину відбувається заповнення системи охолодження. Ця горловина закривається герметичним нарізним корком. Під час руху автомобіля радіатор відчуває поштовхи та удари, для пом'якшення яких під болти його кріплення підкладені пружини та гумові подушки.

Жалюзі слугують для регулювання інтенсивності обдування радіатора зустрічним потоком повітря. Вони складаються з окремих пластин, укріплених шарнірно спереду радіатора (див. 19). Спрямовують жалюзі ручкою, виведеною в кабіну. Під час затягування ручки пластини, повертаючись на шарнірах, зменшують зустрічний потік повітря, що надходить до радіатора.

На автомобілях для обігріву кабіни в систему охолодження входить радіатор 'випілка, пристрій і дія якого описані в розділі «Кузів».

Водяний насос. Примусова циркуляція рідини в системі охолодження створюється водяним насосом відцентрового типу. Насос встановлений у передній частині блока циліндрів і складається з корпусу, вала з крильчаткою й самоущільного сальника (мал. 22). Під: дією відцентрової сили, що виникає під час обертання крильчатки, охолоджувальна рідина з нижнього бачка радіатора надходить до центру корпусу насоса та відкидається до його зовнішніх стінок. З отвору в стінці корпусу насоса охолоджувальна рідина потрапляє в.порочність охолодження блока циліндрів. Витіканню охолоджувальної рідини між корпусом насоса та блоком перешкоджає прокладка, а в місці виходу вала — самоущільний сальник, що складається з гумової манжети, металевої обойми, пружини та шайби.

Гумова манжета щільно закріплена на валу та своїм торцем пружиною щільно притискається до шайби, а остання — до точно обробленого торцю корпусу. Шайба виготовлена з текстоліту або склотекстоліту.

Вентилятор. Для посилення потоку повітря, що проходить через серцевину радіатора, слугує вентилятор. Його зазвичай монтують на одному валу з водяним насосом. Він складається з крильчатки з чотирма або шістьма лопатями, пригорненими до маточини. Вал вентилятора одночасно є валом водяного насоса та встановлений у його корпусі на кулькових підшипниках.

На деяких двигунах для поліпшення обдування повітрям двигуна та радіатора на останньому встановлений напрямний кожух.

Привод водяного насоса та вентилятора здійснюється від шківа колінчастого вала клинуватим ременем. У двигуні ЗІЛ-130 ремінь охоплює також шків насоса гідропідсилювача кермового керування, у двигуні ЗМЗ-53 — натяжний ролик. На двигунах автомобілів КамАЗ встановлений п'ятилопатевий вентилятор, який ґрунтується на обертанні гідромуфтою з автоматичним керуванням (мал. 23). Ця муфта призначена для передавання крутного моменту від колінчастого вала до вентилятора, а також для гасіння коливань навантажень, які виникають у разі різкої зміни частоти обертання колінчастого вала. Провідна частина гідромуфти складається з провідного вала зі шкіркою, провідного колеса та шківа. Відома частина гідромуфти обертається на двох кулькових підшипниках і складається з ведмедика з валом, на якому кріпиться маточина вентилятора. Ущільнюється гідромуфта двома гумовими манжетами.

Вентилятор може працювати в трьох режимах залежно від положення крана увімкнення: в автоматичному, коли температура охолоджувальної рідини підтримується в межах 80... 95 °C, — положення крана «В»; за вимкненого вентилятора кран вмикається в положення «0»; за третього режиму вентилятор увімкнений постійно — робота в такому режимі допустима короткочасно.

У корпусі вмикача (мал. 24) розташовані термосиловий елемент, золотник і поворотна пружина. У разі підвищення температури охолоджувальної рідини до 95 °C шток термосилового елемента переміщає золотник і оливу із системи змащення двигуна надходить під тиском у порожнину гідромуфти. Відцентровою силою олива відкидається до краю обертового провідного колеса й, ударяючись об лопатки ододового колеса, приводить його у обертання разом із валом вентилятора. Зливається олія в піддон картера. У разі зниження температури охолоджувальної рідини нижче 80° З золотником під дією поворотної пружини перекриває, доступ оливи — забезпечує підтримку оптимального теплового режиму двигуна та знижує витрату потужності двигуна, підвищуючи економічність його роботи.

термостат, його встановлюють у патрубці порожнини впускного трубопроводу (ЗІЛ-130 і ЗМЗ-53)  або в термостатній коробці  (КамАЗ).

Термостат (рис. 25) складається з корпусу, гофрованого латунного циліндра, штока та подвійного клапана. Всередину гофрованого латунного циліндра налита рідина, температура кипіння якої 70... 75 °C. Коли двигун не прогріє, клапан термостата закритий (см. рис. 25, а) і циркуляція відбувається за малим кільцем: водяний насос — порожнина охолодження — термостат — перепускний шланг — насос.

У системі охолодження двигуна ЗІЛ-130 у період прогрівання циркуляція здійснюється через порожнину охолодження компресора пневматичного приводу гальм, минаючи радіатор.

Під час нагрівання охолоджувальної рідини до 70... 75 °C у гофрованому циліндрі термостата рідина починає випаровуватися, тиск підвищується, циліндр, розтискаючись, переміщує шток і, піднімаючи клапан (см. рис. 25, б), відкриває шлях для рідини через радіатор. Коли температура рідини в системі охолодження досягне 90 °C, клапан термостата повністю відкривається, одночасно скошеною крайкою, закриваючи вихід рідини в мале кільце та циркуляція відбувається по великому кільцю: насос — порожнина охолодження — термостат — верхній бачок радіатора — серцевина — нижній бачок радіатора — насос.

У системі охолодження двигуна ЗІЛ-130 за повністю відкритого клапана термостата циркуляція одночасно відбувається через радіатор і порожнину охолодження компресора.

Балон зверху закритий кришкою. Між балоном і кришкою розташована гумова діафрагма, зверху якої встановлений шток, що впирається в сережку, закріплену за допомогою осі на клапані.

У верхній частині корпусу термостата є два прорізи, у яких встановлений клапан. У непрогрітому двигуні маса в балоні є в твердому стані, і клапан термостата закритий під дією спіральної пружини. Під час прогрівання двигуна маса в балоні починає плавитися, об'єм її збільшується і вона тисне на діафрагму та шток, відкриваючи клапан. Повне відкривання клапана відбудеться за температури 75... 78 °C, оскільки водночас відбувається найбільше розширення маси наповнювача. На автомобілях КамАЗ встановлені два термостати.

Якість води, що застосовується для системи охолодження двигуна, має не менше значення для довговічності та надійності його роботи, ніж якість палива та мастильних матеріалів. Застосування води необхідної якості є однією з основних умов правильного догляду за двигуном, його виконання запобігає утворенню накипу та корозії порожнини охолодження, які можуть призвести до серйозних несправностей.

У систему охолодження двигуна необхідно заливати чисту «м'яку» воду, найкраще дощову або снігову. Зовсім не можна застосовувати артезіанську, ключову або морську воду. Чудову річкову та озерну воду для зниження «жорсткості» необхідно кип'ятити й перед заливанням у систему охолодження фільтрувати через п'ять шарів марлі. Використання артезіанської та ключової води допускається тільки після попередньої її обробки іонітовими фільтрами. Воду із системи охолодження після зливу треба збирати та використовувати знову. Часта заміна води в системі