Амортизатор передньої підвіски ПАЗ 3205 телескопічний двосторонній комплект/ 2 шт

Амортизатор передньої підвіски ПАЗ телескопічний двотрубний 275/460.2905006-01 (22.2905006) комплект/ 2 шт

 Передній і задній мости кріпляться до рами або несного кузова автомобіля, сприймають від них вертикальне навантаження, і передають від коліс на раму поздовжні та бічні сили, що викликаються нерівностями дороги.

Підвіска має пружний зв'язок рами або кузова з мостами або безпосередньо з колесами, сприяючи вертикальним зусиллям і забезпечуючи необхідну плавність ходу. Крім того, вона слугує для сприйняття поздовжніх і поперечних зусиль і реактивних моментів, що діють між опорною площиною й рамою. Підвіска має забезпечувати також передавання штовхаючих і скручуванням зусиль.

Підвіска складається з напрямного пристрою, пружних елементів і пристрою, що гасить коливання. За допомогою напрямного пристрою визначається характер переміщень (кинематика) коліс відносно рами або кузова автомобіля та передаються поздовжні зусилля (штовхне або гальмівне), бічні зусилля, а також реактивні моменти.

За типом напрямного пристрою підвіски поділяються на залежності від інших і незалежні. Незалежні підвіски отримали широке поширення на передніх керованих колесах легкових автомобілів, оскільки забезпечують кращу плавність ходу. Підважувальна більшість автомобілів має підвіску з металевими пружними елементами, головно ресорну та пружинну.

У автомобілів із залежною підвіскою передня вісь робиться нерозрізною, і під час наїздів на перешкоду нахил одного колеса викликає нахил іншого, як показано на рис. 122, а. У разі незалежного підвезення вісь робиться розрізною і кожен із коліс може змінювати своє положення під час наїздів на нерівності шляху незалежно від положення іншого колеса або рами автомобіля (мал. 122, б).

Всі вітчизняні вантажні автомобілі та автобуси, а також більшість задніх мостів легкових автомобілів мають залежною ресорну підвіску з розташуванням ресор уздовж рами автомобіля. Іноді в підвіску входять додаткові пружні елементи, що утримують кузов автомобіля від крену на поворотах (стабілізатори).

Пружний елемент слугує для передавання в основному вертикальних зусиль і пом'якшення ударного навантаження під час руху дорогою з нерівною поверхнею, забезпечуючи водночас необхідну плавність хда.

За типом пружного елемента підвіски поділяються на ресорні пружинні, стрижні (торсійні), гумові, пневматичні, гідравлічні та комбіновані (з декількома пружними елементами).

Ресори слугують для пом'якшення ударів, що сприйняються колесами під час руху нерівною дорогою, і поділяються на листові, пружинні та стрижневі. Аркушеві ресори дають змогу не тільки здійснювати пружний зв'язок рами з мостами автомобіля, але й передавати через них сили та моменти на раму автомобіля за порівняної простоти пристрою підвіски.

Листовий ресор являє собою пружну балку, зібрану з низки тонких сталевих листів. Листи ресори різні за довжиною, але однакові за шириною. Чим більше листів і чим вони тонші, тим краща еластичність ресори.

На вантажних автомобілях задня підвіска складається з чотирьох ресор — двох основних і двох додаткових. Додаткові ресори вмикаються в роботу лише за певного прогинання основних ресор, тому поліпшується еластичність підвіски ненавантаженого автомобіля та надійність його роботи за повного навантаження.

Гасіння вертикальних коливань у ресорній підвісці відбувається завдяки тертя між листами ресор. Однак величина тертя не стабільна, оскільки залежить від стану поверхні аркушів, наявності мастила та інших причин. Крім того, тертя викликає знос аркушів ресор. У зв'язку з цим для гасіння коливань зазвичай застосовують пристрій, що гасить, — амортизатор, у якому енергія частин, що коливаються, перетворюється на тепловий внаслідок тертя в рідині, що виникає під час її протікання через отвір із малим прохідним перерізом.

За конструкцією амортизатори діляться на важільні та телескопічні, а за принципом роботи — на амортизатори двосторонньої та односторонньої дії. Амортизатори двосторонньої дії гасять коливання як під час стиснення, так і під час розпрямлення (віддання) ресор, а амортизатори односторонньої дії, що застосовуються дуже рідко, — лише за віддачі.

Найбільше поширення отримали телескопічні амортизатори, які вирізняються простотою конструкції, малою масою та розмірами, зручністю розташування на автомобілі, великою довговічністю й надійністю в роботі.

Рис. 122. Схема підвісок коліс

До штока та резервуара приварені вушка. Верхній провушиний амортизатор кріпиться до кронштейна рами або кузова, а нижній — до кронштейна осі.

Під час розпрямлення ресори поршень (мал. 123, б) рухається вгору, витісняючи рідину з верхньої порожнини робочого циліндра в нижню. Водночас перепускний клапан закривається й рідина через внутрішній ряд отворів у поршнях і клапан відбою продавляється в порожнину під поршнем.

Під час стиснення ресори поршень (мал. 123, в) рухається вниз, перепускний клапан відкривається й рідина через отвори зовнішнього ряду, а також (у незначній кількості) через вирізи дросельного диска та отвори внутрішнього ряду надходить у простір над поршнем. Водночас рідина в об'ємі, рівному введеній частині штока, витісняється в простір між циліндром і резервуаром через отвір, попередньо долаючи опір клапана стиснення. Зусилля пружини клапана стиснення створює необхідний опір амортизатора в період ходу стиснення. Після цього основна частина рідини перетікає через центральний отвір із великим прохідним перерізом, і сила опору амортизатора залишається майже постійною.

Отже, під час роботи амортизатора створюється опір, що перешкоджає як стисненню, так і розпрямленню ресори. Завдяки цьому коливання кузова й осей, що виникають під час руху нерівною дорогою, швидко згасають.

На автомобілях ЗІЛ-130 встановлюється передня підвіска, у якій ресори (рис. 124, а) своїми передніми кінцями закріплені за допомогою вушок і пальців на кронштейнах рами. Вушко кріпиться в ресорі через прокладку двома болтами та драбинкою від зміщення ресора, утримується виступами на кореному листі та прокладці. В вушко запресована втулка з високозносостійкого матеріалу.

Задні кінці ресор спираються на сухарі кронштейна та можуть у них переміщатися під час прогинання ресори. На пальці сухарів встановлені вкладки, які оберігають від зносу стінки кронштейнів і закріплюються стяжними болтами, на яких встановлені втулки. На ковзному кінці корінного листа прикріплена двома заклепками накладка, що оберігає його від зносу. Усі деталі, що працюють на тертя, проходять термічне оброблення для підвищення терміну їх експлуатації. Середня частина ресори кріпиться до подушки передньої осі двома драбинками з накладкою. Накладка та подушка передньої осі мають фіксатори. що перешкоджають поздовжньому переміщенню ресор. У підвісці встановлені два телескопічні гідравлічних амортизатори подвійної дії, які верхньої провушиної прикріплені до кронштейна рами, а нижньої до передньої осі. Вертикальні переміщення ресор обмежені буферами, які пом'якшують удари.

Рис. 123. Конструкція та схеми роботи телескопічного амортизатора

Задня підвіска автомобіля ЗІЛ-130 складається з основної (мал. 124. б) та додаткового ресора. Кінці задньої основної ресори мають такий самий тип кріплення, як і кінці передньої. Додаткова ресора не з'єднана з рамою — вона крениться як одне ціле з основною тими ж драбинками та починає працювати за повного навантаження автомобіля, спираючись на кон нами на спеціальні кронштейни рами.

Рис. 124. Підвіска автомобіля ЗІЛ-130:
а — передня: б — задня

На автомобілях Г А — А передня підвіска також виготовлена на двох напівеліптичних ресорах із двома телескопічними амортизаторами подвійної дії. Кріплення кінців ресори з рамою показано на рис. 125. У цьому разі подвійний корінний лист ресори закріплюється кінцями в установлених на рамі кронштейнах і за допомогою товстостінних гумових вкладок (опорних і торцевого). Кінці корінних аркушів відігнуті вгору та вниз і охоплені обойми. Необхідне поздовжнє переміщення ресор під час прогинання відбувається завдяки переміщенню їх задніх кінців. Прогини ресор обмежуються гумовими буферами. Ресора стягнута центрувальним болтом і хомутиками та кріпиться до передньої осі драбинками. Амортизатор верхньої провушиної прикріплений до кронштейна рами, а нижній до передньої осі.

Задня підвіска автомобіля FA3-53A складається з основних і додаткових ресор. Основна ресора кріпиться до рами за допомогою нижньої та верхньої гумових подушок. Передній кінець задньої ресори впирається в додаткову гумову подушку. Навантаження на доповнену ресору передається через кронштейни з гумовими подушками.

Задня підвіска складається з основної (мал. 126, б) та додаткового ресору. Передній кінець основного ресора має накладне вушко з втулкою та кріпиться пальцем у кронштейні. Задній кінець основної ресори та кінці додаткового ресору плавальні.

У автомобілів самоскидів сімейства БелАЗ вантажністю 25 т і вища можливість підвішування на листових ресорах вельми обмежена. Особливістю таких автомобілів є чимала зміна маси підрессорованої частини. Так, для автомобілів БелАЗ-540 маса передньої підрессорної частини за повного навантаження збільшується в 1,7 раза, порівнюючи з ненавантаженим автомобілем, а маса задньої підрессорованої частини збільшується відповідно в 4,2 рази. Підвіска на листових ресорах за такої зміни навантаження не забезпечує задовільну плавність ходу, особливо під час руху ненавантаженого автомобіля.

Плавність ходу автомобіля за чималої зміни навантаження на пружний елемент можна поліпшити за допомогою застосування підвіски з нелінійною пружною характеристикою, у якій жорсткість змінюється під час зміни навантаження.

Застосовуване до автомобіля-самовалу, особливо великої вантажності, висунутих вимогами найбільш повно задовольняє пневматична підвіска поршневого типу. У конструкції підвіски автомобілів БелАЗ пневматична ресора об'єднана з гідравлічним амортизатором в одному вузлі — пневмогідравлічному циліндрі. Така підвіска названа пневмогідравлічною.

Передня вісь автомобіля БелАЗ-540 підвішена до рами на двох пневмогідравлічних циліндрах, розташованих збоку лонжеронів рами; задній міст підвішений на двох циліндрах. розташованих у межах ширини рами.

Рис. 125. Передня підвіска автомобіля ГАЗ-53А

На автомобілях ГАЗ-24 «Волга» встановлена незалежна важільна підвіска на гвинтових циліндричних пружинах із телескопічними гідравлічним амортизатором подвійної дії та стабілізатором поперечної стійкості. Вузли підвіски з поперечним розташуванням важелів закріплені на поперечині (рис. 127), яка жорстко з'єднується з підрамником. Маса автомобіля розподіляється ні кожне колесо через пружину, верхній кінець якої спирається на штамповану головку поперечини, а нижній — на опорну чашку нижнього важеля. Колесо рухоме на верхньому та нижньому важелях, шарнірно з'єднаних із поперечиною та стійкою підвіски. Стійки підвіски з'єднані з важелями та за допомогою нарізних пальців. Шкворінь закріплений у поворотному сапфі за допомогою штифту, що входить у напівкруглу лиску на верхньому кінці шкворня. Ступиця обертається