Електронасос опалювача салону Газель 24V d=16 нового зразка латунна втулка / 321.3780-01 / 367688

Електронасос опалювача салону Газель 24V d=16 нового зразка латунна втулка / 321.3780-01 / 367688

Призначення та характеристика

Системою охолодження називається сукупність пристроїв, що здійснюють примусовий відвід і передавання теплоти від деталей двигуна в довкілля.

Система охолодження призначена для підтримки оптимального температурного режиму, що забезпечує отримання максимальної потужності, високої економності та тривалого терміну експлуатації двигуна.

У разі надмірного охолодження двигун також втрачає потужність, гіршає його економічність і зростає зношування.

Для примусового та регульованого відведення теплоти у двигунах автомобілів застосовують два типи системи охолодження  Тип системи охолодження визначається теплоносіям (роботою речовиною), використовуваною для охолодження двигуна.

Малюнок 1 — Типи систем охолодження

Застосування у двигунах різних систем охолодження залежить від типу та призначення двигуна, його потужності та класу автомобіля.

Рідинна система охолодження

В рідинній системі охолодження використовуються спеціальні охолоджувальні рідини — антифризи різних марок, що мають температуру загускування — 40 °C і нижче. Антифризи містять антикорозійні та антиспінювальні присадки, що виключають утворення накипу. Вони дуже отруйні та вимагають обережного поводження. Порівнюючи з водою, антифризи мають меншу теплоємність і тому відводять теплоту від стінок циліндрів двигуна менш інтенсивно.

Так, у разі охолодження антифризом температура стінок циліндрів на 15...20 °C вища, ніж у разі охолодження водою. Це пришвидшує прогрівання двигуна та зменшує зношування циліндрів, але в літню пору може призвести до перегрівання двигуна.

Оптимальним температурним режимом двигуна за рідинної системи охолодження вважається такий, за якого температура охолоджувальної рідини в двигуні становить 80...100 °C на всіх режимах роботи двигуна.

Це можливо за умови, що з охолоджувальною рідиною вноситься в довкілля 25...35% теплоти, що виділяється під час згоряння палива в циліндрах двигуна. Водночас у бензинових двигунах величина відведеної теплоти більша, ніж у дизелях.

На малюнку 2 наведена діаграма розподілу теплоти, що виділяється під час згоряння палива в циліндрах двигунів автомобілів за рідинної системи охолодження.

Малюнок 2 — Діаграма розподілу теплоти

З діаграми випливає, що в механічну роботу перетворюється 20...35% теплоти, вноситься з відпрацьованими газами 35...40%, втрачається на тертя 5% і вноситься з охолоджувальною рідиною 25-35% теплоти.

Порівнюючи з повітряної рідинна система охолодження ефективніша, менш галаслива, забезпечує меншу середню температуру деталей двигуна, поліпшення наповнення циліндрів горючою сумішшю й легший пуск двигуна за низьких температур, а також використання рідини для підігрівання горючої суміші та опалення салону кузова автомобіля. Однак у системі можливе підтікання охолоджувальної рідини та є ймовірність переохолодження двигуна в зимову пору.

У двигунах автомобілів рідинна система охолодження отримала найширше поширення.

Повітряна система охолодження

В повітряній системі охолодження відведення теплоти від стінок камер згоряння та циліндрів двигуна здійснюється примусово потоком повітря, створюваним потужним вентилятором. Для інтенсивнішого відведення теплоти від циліндрів і головок циліндрів вони виготовлені з ребрами. Вентилятор у V-подібного двигуна встановлений у розвалі між циліндрами та наводиться клинореємним передаванням від шківа колінчастого вала. Двигун зверху, з передньої й задньої сторін закритий кожухами, що спрямовують потоки повітря до найбільш нагрівних частин двигуна. Вентилятор відсмоктує повітря з внутрішнього простору, обмеженого розвалом циліндрів. Потік повітря, що входить зовні в простір між розвалом циліндрів, проходить між ребрами циліндрів і головок і охолоджує їх. У режимі максимальної потужності вентилятор споживає 8% потужності, що розвиває двигун.

Інтенсивність повітряного охолодження двигунів істотно залежить від організації напрямку потоку повітря та розташування вентилятора.

У рядних двигунах вентилятори розташовують спереду, збоку або об'єднують із маховиком, а в V-подібних — зазвичай у підвалі між циліндрами. Залежно від розташування вентилятора циліндри охолоджуються повітрям, який нагнітається або просасується через систему охолодження.

Оптимальним температурним режимом двигуна з повітряним охолодженням вважається такий, за якого температура оливи в мастильній системі двигуна становить 70... 110 °C на всіх режимах роботи двигуна. Це можливо за умови, що з охолоджувальним повітрям розсіюється в довкілля до 35% теплоти, яка виділяється під час згоряння палива в циліндрах двигуна.

Повітряна система охолодження зменшує час прогрівання двигуна, забезпечує стабільне відведення теплоти від стінок камер згоряння і циліндрів двигуна, надійніша та зручніша в експлуатації, проста в обслуговуванні, більш технологічна за заднього розташування двигуна, переохолодження двигуна малоймовірно. Однак повітряна система охолодження збільшує габаритні розміри двигуна, створює підвищений шум під час роботи двигуна, складніше у виробництві та вимагає застосування якісніших пального-мазкових матеріалів.

Повітряна система охолодження має обмежено застосування у двигунах.

Конструкція та робота рідинної системи охолодження

У двигунах автомобілів застосовується закрита (герметична) рідинна система охолодження з примусовою циркуляцією охолоджувальної рідини.

Внутрішня порожнина закритої системи охолодження не має постійного зв'язку з довкіллям, а зв'язок здійснюється через спеціальні клапани (за певного тиску або вакууму), що містяться в корках радіатора або розширювального бачка системи. Охолоджувальна рідина в такій системі закипає за 110... 120 °С. Примусова циркуляція охолоджувальної рідини в системі забезпечується рідинним насосом.

Система охолодження двигуна складається із сорочки охолодження головки та блока циліндрів, радіатора, насоса, термостата, вентилятора, розширювального бачка, з'єднувальних трубопроводів і зливних кранів. Крім того, у систему охолодження входить опалювач салону кузова автомобіля.

Робота системи

Малюнок 3 — Система охолодження двигуна

1, 2, 3, 5, 15, 18 — шланги; 4 — патрубок; 6 — бачок; 7, 9 — корок; 8 — сорочка охолодження; 10 — радіатор; 11 — кожух; 12 — вентилятор; 13, 14 — шківи; 16 — ремінь; 17- насос; 19 — термостат

При непрогрітом двигуна основний клапан термостата 19 (малюнок 3) закрита й охолоджувальна рідина не проходить через радіатор 10. У цьому разі рідина нагнітається насосом 17 у сорочку охолодження 8 блоків і головки циліндрів двигуна. З головки блока циліндрів через шланг 3 рідина надходить до додаткового клапана термостата та потрапляє знову в насос. Внаслідок циркуляції цієї частини рідини двигун швидко прогрівається. Одночасно менша частина рідини надходить із головки блока циліндрів у нагрівач (сорочка) впускного трубопроводу двигуна, а за відкритого крана — у опалювач салону кузова автомобіля.

При прогрітом двигуна додатковий клапан термостата закритий, а основний клапан відкритий. У цьому разі велика частина рідини з головки блока циліндрів потрапляє в радіатор, охолоджується в ньому та через відкритий основний клапан термостата надходить у насос. Менша частина рідини, як і у разі непрогрітого двигуна, циркулює через нагрівач впускного трубопроводу двигуна та опалювач салону кузова. У деякому інтервалі температур основної та додаткового клапана термостата відкриті одночасно й охолоджувальна рідина циркулює в цьому разі за двома напрямами (, кругам циркуляції).

Кількість циркулювальної рідини в кожному колі залежить від ступеня відкривання клапанів термостата, чим забезпечується автоматичне підтримання оптимального температурного режиму двигуна. Розширювальний бачок 6, заповнений охолоджувальною рідиною, повідомлений з атмосферою через гумовий клапан, встановлений у корку 7 бачка. Бачок з'єднаний шлангом із наливною горловиною радіатора, яка має корок 9 з клапанами. Бачок компенсує зміни об'єму охолоджувальної рідини, і в системі підтримується постійний обсяг циркулювальної рідини.

Для зливу охолоджувальної рідини із системи охолодження є два зливні отвори з нарізними корками, одна з яких розташована в нижньому бачку радіатора, а інша в блоці циліндрів двигуна. Температура рідини в системі контролюється покажчиком, датчик якого встановлений у головці блока циліндрів двигуна.

Рідинний насос