Кран ПС7-2 блоку циліндрів довгий прапорець ГАЗ-53 ГАЗ-3307 УАЗ ВОЛГА ПС7-2 / 053558

Кран ПС7-2 блоку циліндрів довгий прапорець ГАЗ-53 ГАЗ-3307 УАЗ ВОЛГА ПС7-2 / 053558

 ГАЗ, ГАЗ-2217 Соболь, ГАЗ-24, ГАЗ-24-02, ГАЗ-24-12, ГАЗ-2410, ГАЗ-2705 Газель (фургон), ГАЗ-3102 Волга, ГАЗ-31022, ГАЗ-310221, ГАЗ-310231, ГАЗ-31029, ГАЗ-3110, ГАЗ-3221 микроавтобус, ГАЗ-3302 (борт.), ГАЗ-53, УАЗ.

Система охолодження двигуна ГАЗ-53

Система охолодження двигуна ГАЗ-53 — рідинна, закрита, з примусовою циркуляцією рідини, заповнюється низькозамерзаючою рідиною Тосол А-40.

Система охолодження ГАЗ-53 складається з водяної сорочки двигуна, водяного насоса, радіатора, термостата, вентилятора зі шкіркою, жалюзі, пробки радіатора (з клапанами) і сполучних шлангів. Місткість системи — 21,5 л.

Найвигідніший температурний режим роботи двигуна є в межах 80-90 °C. Зазначена температура підтримується за допомогою термостата 6, чинного автоматично, і жалюзі, керованих водієм.

 Система охолодження ГАЗ-53

1 — радіатор; 2 — датчик сигналізатора перегрівання двигуна; 3 — водяний насос; 4 — перепускний шланг; 5 — шланг радіатора підведення; 6 — термостат; 7 — датчик покажчика температури охолоджувальної рідини; 8 — штуцер під'єднання підігрівача; 9 — водяна сорочка блока циліндрів; 10 — шланг радіатора відвідний; 11 — кран зливний радіатора; 12 — вентилятор; 13 — жалюзи; 14 — кожух вентилятора; 15 — пробка радіатора

Для контролю температури охолоджувальної рідини на щитку приладів є покажчик температури, датчик 7 (ТМ100-В), якого встановлюється в водяній сорочці впускної труби. Крім того, на щитку приладів є сигнальна лампа, що загоряється за підвищення температури охолоджувальної рідини до 104-109 °C.

Датчик 2 сигналізатори (ТМ104-Т) ввернений у верхній бачок радіатора. Під час загоряння лампи треба негайно зупинити двигун, з'ясувати й усунути причину його перегрівання.

Термостат ГАЗ-53 з твердим наповнювачем, одноклапанний ТС 108 (рис.2). Встановлюється в спеціальній порожнині на виході охолоджувальної рідини з впускної труби.

Термостат ГАЗ-53 з клапана 3, сідла 2, термосилового елемента 5 зі штоком 1 і пружини 4, де Л — хід клапана.

 Термостат ГАЗ-53

Клапан термостата ГАЗ-53 починає відкриватися за температури 78-82 °C, а за температури 93-95 °C він повністю відкритий.

Водяний насос (помпа) ГАЗ-53 відцентрового типу (рис.3). Валик 2 водяного насоса обертається у двох кулькових підшипниках, на кінцях має лисиці.

На один кінець вала напресовується крильчатка помпи ГАЗ-53, а на інший — маточина. Крильчатка закріплена болтом, втягнутим у нарізний отвір у торці вала. Ступиця закріплена гайкою, навернутою на нарізний кінець вала.

Кулькові підшипники з розпірною втулкою, що розташована між ними, затиснуті між маточиною шківа та упорним кільцем; мають із зовнішніх торців повстяні сальники, вмонтовані в зовнішні обойми підшипників, закріплених у корпусі запірним кільцем.

 Водяний насос (помпа) ГАЗ-53

Порожнина помпи ГАЗ-53, у якій циркулює охолоджувальна рідина, відокремлена від порожнини, у якій вмонтовані підшипники, гумовим саморухомим сальником з ущільнювальною шайбою з графітосвінцової композиції.

У заглибленні крильчатки помпи ГАЗ-53 встановлюються пружина 8, латунні обойми 9 і 10, манжета 11, ущільнювальна шайба 12 і замикаються кільцем 13. Рідина, просочується через сальник, стікає назовні через отвір 7 у корпусі 3.

Через прес-оливку 5, вернуту в корпус водяного насоса (помпи) ГАЗ-53 підшипники змащуються доти, поки мастило не здасться в контрольному отворі 4. Надлишки мастила треба негайно прибрати, щоб уникнути потрапляння її на ремені приводу вентилятора та водяного насоса та струмки шківа.

Замаслені ремені та ручки необхідно протерти ганчіркою, злегка змоченою в бензині. Для змащування підшипників використовується мастило Літол-24. Як дублювальний допускається використовувати жировий мастильний матеріал 1-13.

Радіатор ГАЗ-53 системи охолодження (см. рис.1) — трубчасто-стрічковий, мідно-латунний, складається з латунних (верхнього та нижнього) бачків, набору вертикальних латуних плоско-овальних трубок із розташованими між ними гофрованими мідними стрічками, пластин кріплення радіатора, корка радіатора та зливного краника.

До верхнього та нижнього бачкам радіатора ГАЗ-53 припаяні дві сталеві бічні стійки-пластини, які надають радіатору необхідну жорсткість, а також забезпечують можливість кріплення до нього кожуха вентилятора.

Радіатор ГАЗ-53 в нижній частині кріпиться до спеціальних кронштейнів на рамі за допомогою гумових прокладок і у верхній частині — двома тягами.

Пробка радіатора ГАЗ-53 має два клапани: паровий, що відкривається за надлишкового тиску 45-60 кПа, і повітряний, що відкривається під час розрідження 1-10 кПа.

Вентилятор ГАЗ-53 — шестилопатевий, металевий, складається з двох хрестовин, між якими вклеплені лопаті, кріпиться спільно зі шківом чотирма болтами до стопи валика помпи ГАЗ-53.

Вентилятор ГАЗ-53 статично збалансований, приводиться в рух від шківа колінчастого вала клиновим ременем. Натяг ременя здійснюється поворотом генератора, який рухається цим ременем.

Правильність натягування ременя перевіряють натисканням пружинним динамометром на нього зусиллям 34-44 Н. Водночас ремінь вентилятора має прогинатися на 10-15 мм.

Кожух вентилятора ГАЗ-53 — штампований, металевий, неабияк підвищує ефективність роботи вентилятора.

Жалюзі — металеві, пластинчасті, керуються дротяною тягою з місця водія. Ручка тяги має кілька фіксувальних положень закриття жалюзі для забезпечення необхідного температурного режиму роботи двигуна.

Верхній бачок радіатора ГАЗ-53 має бути заповнений до заливної горловини. Зниження температури призводить до зниження рівня рідини, у зв'язку з чим за негативних температур можливе зниження її рівня в радіаторі.

Однак навіть за температур нижчих від 30 °C рівень рідини в радіаторі ГАЗ-53 має бути вищим від торців охолоджувальних трубок не менш ніж на 50 мм.

Під час прогрівання двигуна ГАЗ-53 з підвищенням температури охолоджувальної рідини підвищується її рівень. У разі негативних температур допускається перевірка рівня рідини проводити на прогрітому двигуні, для чого знімають корок із радіатора ГАЗ-53 і переконується в наявності охолоджувальної рідини у верхньому бачку радіатора; встановлюють корок на місце, звертаючи увагу на її встановлення; корок має щільно закривати горловину радіатора для забезпечення герметичності системи охолодження; прогріти двигун до температури вище ніж 90 °C.

У разі частої доливання рідини треба перевірити герметичність системи охолодження ГАЗ-53. Допускається тимчасово додавати в систему охолодження воду.

Порядок заливання води: охолодити двигун, зняти корок із радіатора, залити в радіатор воду до зазначеного рівня, поставити на місце корок радіатора.

Треба мати на увазі, що за додавання води температура замерзання суміші підвищується, тому за першої можливості систему необхідно відремонтувати та залити рідину Тосол А-40.

Як низькозамерзальна охолоджувальна рідина можуть використовуватися Тосол А-65 і антифризи марок "40" і "65". Заливання низькозамерзальним рідинам треба робити обережно, не проливаючи її.

Під час щоденного огляду перед виїздом перевіряють натяг ременів вентилятора. Ремінь натягнутий правильно, якщо у разі навантаження на 35-45 Н на середині ділянки між шківами генератора та вентилятора прогин буде в межах 10-15 мм. Натяг контролюють пружинним динамометром.

Під час заїдання промивають у гасі та змащують тягу жалюзі мастилом, попередньо вийнявши її з оболонки. Якщо заправлена система низькозамерзальною рідиною у разі СО (осінь), перевіряють щільність охолоджувальної рідини, яка має бути 1,078-1,085 г/см3 за 20 °C.

Через 4 роки експлуатації автомобіля ГАЗ-53 охолоджувальну рідину змінюють, попередньо промивши систему охолодження, для чого зливають охолоджувальну рідину, заповнюють систему водою, пускають двигун і прогрівають його, потім, зупинивши, зливають воду, після охолодження двигуна знову заповнюють систему водою, повторюють промивання.

Рідина із системи охолодження ГАЗ-53 зливають у разі відкритого корка радіатора через три краї: з правого боку блока циліндрів, на радіаторі та на шлангу опалення кабіни.

У разі застосування в системі охолодження ГАЗ-53 води треба мати на увазі, що застосування доброякісної води є одним з основних умов технічно правильної експлуатації двигунів, що запобігає утворенню накипу та корозії в системі охолодження, що може призвести до серйозних неполадок, наприклад до закупорювання трубок радіатора.

У систему охолодження ГАЗ-53 треба заливати м'яку чисту воду, найкраще дощову або снігову. Застосування води з високою жорсткістю — артезіанською або ключовою, а поготів морській — неприпустимо.

Воду в системі охолодження ГАЗ-53 треба міняти, але можливості рідше. Зливати воду необхідно в чистий посуд для того, щоб можна було знову заливати її в систему.

  Промивання системи охолодження ГАЗ-53

1 — радіатор; 2 — блок циліндрів; 3 — водяний насос

Навесні та восени в разі застосування води систему охолодження ГАЗ-53 промивають. Водяну сорочку двигуна та радіатор промивають окремо. Промивання ведуть у напрямку, зворотному циркуляції води під час роботи системи (рис.4). Під час промивання водяної сорочки двигуна необхідно зняти термостат і вивернути зливні краники. Радіатор ГАЗ-53 знімають і промивають окремо.

Радіатор ГАЗ-53 ремонтують тільки в разі незначної кількості  руйнованих трубок   (не   понад 4 шт.) і їх підпайці не більш ніж у п'яти місцях у серцевині. Наплив припоя має бути не більш ніж 1,5 см2. Після паяння охолоджувальні пластини та гофровані стрічки виправляють, радіатор ГАЗ-53 піддають перевірці на герметичність.

Найхарактернішими несправності помпи ГАЗ-53 є тектик води через сальник крильчатки внаслідок зносу ущільнювальної шайби або манжети сальника та зношування підшипника валика. Ці несправності усуваються заміною зношених деталей новими.

Знімають водяний насос ГАЗ-53 з кришки розподільних шестерень. Затиснувши ступицю шківа в тисках, викрутяють болт кріплення крильчатки водяного насоса та знімають шайби. Знімач спресовує крильчатку з вала помпи ГАЗ-53, як показано на рис. 90.

Перед зняттям крильчатки, щоб не пошкодити різь у валиці водяного насоса, між торцем валика та болтом знімача необхідно поставити шайбу. Знімають запірне кільце та виймають шайбу, що ущільнює, манжету сальника, обойми манжети та пружину сальника. Промивають і очищають деталі водяного насоса.

Збирають крильчатку із сальником, для чого в заднє заглиблення на крильчатці укладають послідовно пружину сальника, обойми сальника, гумову манжету, ущільнювальну